Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (21) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Суслікова Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Суслікова Л. В. Оптимізація тактики лікування безпліддя з трубно-перитонеальним фактором перед проведенням повторного циклу дрт [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, О. М. Борис, А. В. Камінський, А. В. Сербенюк // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 272-276. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_87 | ||
| 2. | 
Суслікова Л. В. Трубно-перитонеальне безпліддя у шлюбі: значення чоловічого фактора [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, М. В. Поворознюк // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 185-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_6_44 | ||
| 3. |
Суслікова Л. В. Аналіз надання медичної допомоги чоловікаміз безпліддям у шлюбі [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, М. В. Поворознюк // Здоровье женщины. - 2014. - № 7. - С. 188-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_7_39 Проаналізовано надання медичної допомоги чоловікам із безпліддям у шлюбі. У ході аналізу засвідчено низьку якість надання медичної допомоги чоловікам з безпліддям у шлюбі, що призводить і до недостатньої ефективності лікування безплідних пар. Запропоновано заходи, спрямовані на покращання надання медичної допомоги. | ||
| 4. |
Орлова В. В. Роль мелатоніну у репродуктивній реалізації жінок з безплідністю [Електронний ресурс] / В. В. Орлова, Л. В. Суслікова // Здоровье женщины. - 2017. - № 8. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_8_21 Поширеність безплідності, зокрема трубно-перитонеального генезу, призвело до розвитку допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) як найефективнішого методу лікування та досягнення очікуваної вагітності. Але успіх ДРТ становить близько 40 % і залежить від багатьох факторів: генетичних, імунологічних, гормональних, вікових, методів контрольованої оваріальної стимуляції, стану якості сперматозоїдів, кількості та якості одержаних ооцитів та ембріонів та імплантаційної здатності ендометрія. Тому важливим є розгляд механізмів і факторів, що є основою успішної імплантації. Увагу привертає вивчення процесів окиснювального стресу та порушень апоптозу у репродуктивному тракті жінок із безплідністю. За умов дії несприятливих чинників і патології, у результаті зниження здатності клітини до нейтралізації вільних радикалів та активних форм кисню порушується антиоксидантний захист, розвивається окиснювальний стрес, що спричинює запуск апоптозу. Запрограмована загибель клітин спостерігається у випадку фізіологічного функціонування репродуктивної системи: атрезія фолікулів і регресія функціонального шару ендометрія у випадку ненастання вагітності. Проте на сьогодні підтверджено негативний вплив окиснювального стресу та порушення регуляції апоптозу на репродуктивну функцію, а саме - на успіх запліднення in vitro. Також використання ДРТ передбачає деякі негативні впливи на гамети та ембріони, що супроводжується виникненням окиснювального стресу та знижує ймовірність настання вагітності. Мелатонін є універсальним гормоном, що відіграє ключову роль у функціонуванні статевих гормонів і володіє потужними антиоксидантними властивостями. Як ключовий регулятор антиоксидантного захисту на біохімічному та гормональному рівнях, мелатонін позитивно впливає на процеси дозрівання яйцеклітини та підготовку ендометрія до імплантації. Тому є досить обгрунтованим використання мелатоніну під час лікування за допомогою методів ДРТ. Багато досліджень присвячено вивченню ефективності використання екзогенного мелатоніну у лікуванні безплідності, але на сьогодні рівень доказовості є недостатнім для його використання у ДРТ. | ||
| 5. |
Суслікова Л. В. Аналіз ефективності використання естрогенів для корекції стану ендометрія у програмах лікування методами ДРТ [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_2_24 Оцінено ефективність і проаналізовано доцільність застосування препаратів естрогенів у програмах лікування методами ДРТ за стандартним протоколом (шляхом застосування під час контрольованої стимуляції суперовуляції препаратів естрогенів) і в програмі підготовки до ембріотрансферу вітрифікованих ембріонів у попередніх невдалих спробах (за рахунок збільшення добової дози естрадіолу) для корекції різних ступенів відставання розвитку ендометрія та покращання клінічних наслідків лікування методами ДРТ у пацієнтів із невдалими спробами лікування безплідності з трубно-перитонеальним фактором. У дослідження ввійшли 283 пацієнтки з невдалими спробами лікування методами ДРТ безплідності з трубно-перитонеальним фактором і різними ступенями відставання розвитку ендометрія. З них у 180 випадках виявлено помірне відставання розвитку ендометрія та у 103 випадках - виражене відставання розвитку ендометрія. Для корекції різних ступенів відставання розвитку ендометрія під час стандартного протоколу КСЯ та у програмі підготовки до трансферу вітрифікованих ембріонів у пацієнтів застосовували препарати естрогенів. У програмі лікування методами ДРТ (КС+ЕТ) додаткове використання у ЦС препаратів естрогенів не призвело до збільшення товщини ендометрія у разі відставання розвитку ендометрія (різних ступенів вираженості) на 7-й день ЦС. Не відзначали поліпшення результатів лікування за показниками ЧНВПЕ і відсотка втрат вагітності у I триместрі. У програмі КРІО-ЕТ поступове збільшення у ЗГТ добової дози естрадіолу з 7-го дня лікувального циклу у хворих із вираженим відставанням розвитку ендометрія не забезпечило збільшення товщини ендометрія до норми. Клінічні наслідки за показниками ЧНВПЕ і частоти ранніх репродуктивних втрат у програмі КРІО-ЕТ істотно поступаються результатам, які спостерігалися у жінок із нормальним розвитком ендометрія. У жінок із помірним відставанням розвитку ендометрія на 7-й день циклу КРІО-ЕТ збільшення дози естрадіолу забезпечило нормалізацію М-ехо. Зроблено висновки, що у разі відставання розвитку ендометрія буде актуальним поліпшення стану основних систем гомеостазу в ендометрії та усунення відставання розвитку саме ендометрія з вираженим відставанням розвитку. | ||
| 6. |
Суслікова Л. В. Оптимізація циклів лікування методами допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з трубно- перитонеальною безплідністю шляхом застосування процедури ін’єкційного скретчингу аутоплазмою [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_22 Мета дослідження - визначення впливу на клінічні наслідки технології ін'єкційного скретчингу ендометрія аутоплазмою у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю (ТПБ) і різними ступенями (помірним і вираженим) відставання розвитку ендометрія у повторних спробах лікування методами ДРТ за протоколом контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) + ембріотрансфер (ЕТ). У проспективне дослідження ввійшли 105 жінок із попередніми невдалими спробами лікування методами ДРТ трубно-перитонеального фактора безплідності. З них у 58 випадках спостерігалось помірне відставання розвитку ендометрія та у 47 випадках - виражене відставання розвитку ендометрія. Всім пацієнткам було запропоновано лікування з застосуванням естрогенів і методики ін'єкційного скретчингу аутоплазмою у циклі під час КСЯ. У ретроспективну групу ввійшли 112 пацієнток із помірною гіпоплазією та 64 пацієнтки з вираженою гіпоплазією ендометрія. Пацієнти, що проходили лікування ТПБ поєднаної з помірним відставанням розвитку ендометрія, за протоколом КСЯ+ЕТ були розподіленні на: ІА групу (група порівняння) - 45 пацієнток, що отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІБ групу (група контролю) - 67 пацієнток, що не отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІВ групу (основна група) 58 пацієнток, яким під час КСЯ було призначено естрогени та процедуру ін'єкційного скретчингу ендометрія на 7-у добу циклу стимуляції (ЦС). Пацієнти, що проходили лікування ТПБ, поєднаної з вираженим відставанням розвитку ендометрія, за протоколом КСЯ+ЕТ були розподілені на: ІІА групу (група порівняння) - 31 пацієнтка, що отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІІБ групу (група контролю) - 33 пацієнтки, що не отримували естрогени з 7-ї доби КСЯ (показники ретроспективного аналізу); ІІВ групу (основна група) - 47 пацієнток, яким під час КСЯ було призначено естрогени та процедуру ін'єкційного скретчингу ендометрія аутоплазмою на 7-у добу ЦС. Клінічні результати оцінювали за показниками частоти настання вагітностей на перенесення ембріонів (ЧНВПЕ) і частоти втрат вагітності у І триместрі та порівнювали між собою. У групі пацієнток з помірним відставанням розвитку ендометрія показник ЧНВПЕ достовірно не відрізнявся між групами ІА, ІБ та ІВ і становив відповідно 38, 40,5 і 39,7 %. Частота ранніх репродуктивних втрат становила 17,6 % у жінок ІА групи, та 18,5 % у жінок ІБ групи. Показник репродуктивних втрат в основній ІВ групі становив 21,7 % і достовірно не відрізнявся від груп контролю та порівняння. У групі пацієнток із вираженим відставанням розвитку ендометрія показник ЧНВПЕ у ІІВ групі становив 27,7 % проти 12,9 % у пацієнток ІІА групи та проти 12,1 % у пацієнток ІІБ групи (група порівняння). Частота переривання вагітності у І триместрі у пацієнток груп ІІА, ІІБ та ІІВ становила відповідно 23,1, 50 і 50 %. Виявлені відмінності не мали достовірного характеру. Зроблено висновки, що застосування процедури ін'єкційного скретчингу аутоплазмою достовірно покращує показник ЧНВПЕ у пацієнток з вираженою затримкою розвитку ендометрія у циклах лікування методами ДРТ. | ||
| 7. | 
Суслікова Л. В. Аналіз випадків невдалих спроб лікування трубно- перитонеальної безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Семейная медицина. - 2018. - № 2. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_2_5 Наведено аналіз даних літератури та результати власних ретроспективних досліджень частоти випадків відставання розвитку ендометрія у жінок з невдалими спробами лікування безплідності трубно-перитонеального генезу за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Виявлено клініко-анамнестичні фактори, що негативно впливають на стан ендометрія та асоціюються з ризиком невдалої спроби лікування. Мета дослідження - провести ретроспективний аналіз випадків невдалих спроб лікування трубно-перитонеальної безплідності з метою з'ясування частоти та ступеня відставання розвитку ендометрія у проліферативну фазу циклу у програмах ДРТ, а також клінічних та анамнестичних факторів, що негативно впливають на стан ендометрія. Проведено ретроспективний аналіз 838 спроб лікування безплідності трубно-перитонеального генезу за допомогою методів ДРТ. Критеріями відбору хворих у дослідження були: репродуктивний вік від 20 до 40 років; нормогонадотропність; відсутність або повна непрохідність наявних маткових труб; відсутність ендометріозу, гіперпролактинемії, цукрового діабету та інших ендокринних порушень; відсутність патології тіла матки; нормоспермія у чоловіка. В ембріологічному протоколі зазначено, що ембріони задовільної якості, кількість ембріонів - два і більше. У циклах лікування безплідності трубно-перитонеального генезу за допомогою методів ДРТ частота відставання розвитку ендометрія (різного ступеня вираженості) становить 1/3 випадків від загальної кількості проведених циклів. Гіпоплазія ендометрія, виявлена на 7-й день циклу стимуляції, зберігається протягом усієї проліферативної фази до введення лХГ у 100 % пацієнток. У хворих з вираженим відставанням розвитку ендометрія у порівнянні із жінками з нормальним і помірним відставанням, внутрішньоматкові маніпуляції та їх ускладнення за даними анамнезу зустрічаються достовірно частіше. Заключення: результати дослідження наочно демонструють необхідність аналізу ефективності застосування загальноприйнятих методик корекції відхилень у розвитку прегравідарного ендометрія у циклах лікування за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та впливу різних ступенів відставання розвитку прегравідарного ендометрія на клінічні наслідки програм лікування за методами ДРТ безплідності трубно-перитонеального генезу та їх оптимізації. | ||
| 8. |
Суслікова Л. В. Оптимізація прегравідарної підготовки ендометрія перед наступним циклом лікування методами допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю шляхом застосування процедури ін’єкційного скретчингу [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_4_20 Наведено аналіз даних літератури та результати власних проспективних досліджень застосування методу місцевої ятрогенної травми із паралельним введенням плазми, збагаченої тромбоцитами, у базальний шар ендометрія у прегравідарній підготовці до лікування за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнток з трубно-перитонеальною безплідністю (ТПБ) та вираженим відставанням розвитку ендометрія. Мета дослідження - визначення оптимального часу для проведення процедури ін'єкційного скретчингу (ІС) у прегравідарній підготовці перед наступним циклом лікування за допомогою методів ДРТ у пацієнток з ТПБ та вираженим відставанням розвитку ендометрія. У дослідження увійшли 109 пацієнток з невдалими спробами лікування методами ДРТ трубно-перитонеального фактора безплідності з вираженим ступенем відставання розвитку ендометрія за абсолютними показаннями. Обстежених було розподіленно на 3 групи. Група А - 47 пацієнток, в яких за контрольованої стимуляції суперовуляції під час проведення ДРТ (КСЯ + ЕТ) було виявлено виражене відставання розвитку ендометрія та запропоновано застосування процедури ІС ендометрія на 7-й день циклу стимуляції (ЦС). Група Б - 32 пацієнтки, яким процедуру ІС ендометрія було виконано на 22-й день менструального циклу (МЦ), що передував повторному циклу КСЯ + ЕТ. Група В - 30 пацієнток, яким процедуру ІС ендометрія було виконано на 8-й день МЦ, що передував повторному циклу КСЯ + ЕТ. Застосування ІС більш ефективне для покращання клінічних наслідків лікування за методами ДРТ (КСЯ + ЕТ) у разі вираженої затримки розвитку ендометрія у фолікулярній фазі ЦС на 6 - 7-й день застосування гонадотропінів. Під час лікування за методами ДРТ показник частоти настання вагітності на кожне перенесення ембріонів (ЧНВПЕ) був достовірно нижчим, становлячи 9,4 % (3 з 32) у групі Б - 7,1 % (2 з 28) - у групі В, ніж ЧНВПЕ у групі А - 27,7 % (13 з 47). Частота ранніх репродуктивних втрат становила у групі А 23,1 % (3 з 13), у групі Б 66,7 % (2 з 3), у групі В - 50 % (1 з 2). Заключення: під час вивчення оптимального періоду призначення ІС було встановлено, що ІС ендометрія з використанням аутоплазми, збагаченої тромбоцитами, демонструє найкращий показник частоти настання вагітності на кожне перенесення ембріонів та найнижчий показник ранніх репродуктивних втрат, якщо його виконують у фолікулярній фазі циклу стимуляції, на 6 - 7-й день застосування гонадотропінів. | ||
| 9. | 
Орлова В. В. Рівень фрагментованої ДНК ендометрію та фолікулярної рідини при трубно-перитонеальному безплідді [Електронний ресурс] / В. В. Орлова, Л. В. Суслікова, О. А. Орлова, Д. В. Дмитрієнко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2018. - № 4. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2018_4_11 | ||
| 10. | 
Борис О. М. Нові можливості корекціі дисбіотичних порушень мікробіоценозу піхви у жінок в пери та постменопаузі [Електронний ресурс] / О. М. Борис, Л. В. Суслікова, В. В. Суменко, В. М. Коломейчук // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2019. - № 1. - С. 92-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2019_1_14 | ||
| 11. |
Борис О. М. Сучасні підходи до лікування запальних захворювань органів малого тазу у жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / О. М. Борис, Л. В. Суслікова, Н. Г. Прядко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2016. - Вип. 2. - С. 87-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2016_2_16 | ||
| 12. |
Суслікова Л. В. Оптимізація метаболізма у пацієнток з безпліддям в циклах контрольованої оваріальної стимуляції [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, О. М. Борис, Г. Б. Бойко, А. В. Сербенюк, Л. М. Онищик // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2016. - Вип. 2. - С. 356-365. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2016_2_71 | ||
| 13. |
Суслікова Л. В. Оптимізація підготовки пацієнтів із звичною неефективною імплантацією до наступного циклу лікування методами ДРТ [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, К. В. Чайка, А. В. Камінський, Р. В. Жихарський, А. В. Сербенюк // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2016. - Вип. 2. - С. 366-371. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2016_2_72 | ||
| 14. |
Суслікова Л. В. Комплекс діагностичних та лікувальних заходів при плоскоепітеліальній ендоцервікальній дисплазії шийки матки [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, В. В. Суменко, І. О. Гак, М. Н. Шалько // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2017. - Вип. 2. - С. 241-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2017_2_46 | ||
| 15. |
Камінський В. В. Оптимізація лікування запальних захворювань органів малого тазу [Електронний ресурс] / В. В. Камінський, О. М. Борис, Л. В. Суслікова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2016. - Вип. 1. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2016_1_19 | ||
| 16. | 
Суслікова Л. В. Зміни прокоагулянтної ланки під час вагітності в жінок із наркозалежністю [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, І. В. Малишева, В. В. Камінський, К. В. Чайка, А. В. Камінський, А. В. Сербенюк // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 2. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_2_9 Мета дослідження - дослідити гемостатичні особливості прокоагулянтної ланки у вагітних жінок із наркозалежністю. Матеріали та методи. Були обстежені 156 вагітних жінок, з них 96 жінок із наркозалежністю (основна група) і 60 вагітних без залежності (група контролю). Всім пацієнткам проводили оцінку системи гемостазу за кількістю загального фібриногену, протромбіну за Квіком, активованого часткового тромбопластинового часу, а також стану системи "мати-плацента-плід". Для оцінки стану фетоплацентарного комплексу проводилось УЗД із допплерометрією. Результати. Під час дослідження відмічались зрушення коагуляційної системи в бік стану гіперкоагуляції в жінок основної групи, що проявлялось підвищенням рівня фібриногену, протромбіну за Квіком та вкороченням активованого часткового тромбопластинового часу. У наркозалежних вагітних була виявлена достовірна різниця даних показників порівняно з контрольною групою (р << 0,05). Також спостерігались зміни системи "мати-плацента-плід" за даними УЗД з допплерометрією, що проявлялося клінічно значущим погіршенням показників кровоплину в маткових артеріях (р << 0,05). Висновки: перебіг вагітності в жінок із наркозалежністю характеризується розвитком гіперкоагуляційного стану. Досліджувані стани викликають тромбози, діапедезні крововиливи, які без корекції в подальшому призводять до кровотеч, внаслідок чого спостерігається затримка внутрішньоутробного росту плода, в гіршому випадку - його антенатальна загибель. Для вагітних із наркозалежністю в III триместрі характерний гіперкоагуляційний стан, на що вказують підвищення рівня фібриногену, протромбіну за Квіком та вкорочення активованого часткового тромбопластинового часу в порівнянні з вагітними контрольної групи. У цих жінок також виявлена висока частка гестаційних і перинатальних ускладнень (структурні зміни плаценти, гемодинамічні порушення II та III ступеня в системі "мати-плацента-плід" та затримка росту плода). | ||
| 17. | 
Камінський В. В. Особливості гормональної регуляції у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії [Електронний ресурс] / В. В. Камінський, Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк, К. В. Проноза-Стеблюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2020. - № 4. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2020_4_8 Наведено дані щодо поширеності дисгормональних порушень і встановлення їх взаємозв'язку зі станом ментального здоров'я та функціональним станом систем організму у жінок - учасниць бойових дій, які зазнали контузії. Мета дослідження - встановлення взаємозв'язку між показниками гормонального гомеостазу у жінок - учасниць бойових дій репродуктивного віку (РВ), що зазнали контузії, та станом їх ментального та соматичного здоров'я. До дослідження включено 55 жінок РВ, які брали участь у бойових діях і зазнали контузії; середній вік обстежених - 27,08 +- 4,23 року. Термін перебування у зоні бойових дій - 29,34 +- 9,21 міс, час з моменту отримання легкого травматичного ушкодження мозку (контузії) - 18,8 +- 9,2 міс. До контрольної групи ввійшли 65 цивільних жінок РВ (середній вік - 32,21 +- 7,32 року). В основну групу ввійшли 20 жінок РВ, які мають наслідки контузії у формі постконтузійного синдрому (ПКС) (F7.02 за МКХ-10), до групи порівняння - 35 жінок РВ, які не мають наслідків контузії у формі ПКС. У ході дослідження у жінок ветеранок виявлено статистично-значущі відхилення у показниках вегетативної регуляції, рівнів гонадотропних і стероїдних гормонів, а також в інтегральному показнику патології у порівнянні з цивільними жінками. Доведено, що у жінок-військовослужбовиць, учасниць бойових дій, які зазнали контузії, виявляють порушення репродуктивного здоров'я, зумовлені впливом як самої черепно-мозкової травми, так і стрес-факторів, пов'язаних із військовою службою. Результати проведеного дослідження обгрунтовують доцільність розроблення програми медичного та психологічного супроводу жінок-військовослужбовиць і відповідної медико-психологічної реабілітації ветеранок, спрямованої на повноцінну адаптацію їх до мирного життя. | ||
| 18. |
Суслікова Л. В. Симптомний ендометріоз у жінок фертильного віку через призму аутоімунізації до харчових алергенів (Огляд літератури) [Електронний ресурс] / Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк, М. С. Лоншакова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_5_12 Ендометріоз є однією з найпоширеніших доброякісних гінекологічних проліферативних патологій у жінок в усьому світі. Вивчаючи структуру захворюваності на симптомний ендометріоз, було виявлено більш високу частоту порушень вуглеводного обміну та харчової непереносимості у цій групі пацієнток. Захворюваність на ендометріоз, поширеність порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації демонструють суттєву тенденцію до почастішання та "помолодшання", що, безсумнівно, є наслідком нераціонального харчування та способу життя, надмірного споживання вуглеводних продуктів, соціальних особливостей життя сучасної жінки. Згідно із сучасними науковими даними, порушення метаболізму вуглеводів асоційовані із аутоімунізацією та імунною дисфункцією. На підставі аналізу даних літератури та результатів власних ретроспективних спостережень виявлено роль порушень вуглеводного обміну й аутоімунізації харчовими алергенами (глютен, фруктоза, лактоза) у маніфестації та прогресуванні симптомного ендометріозу. Через порушення взаємодії між ендокринною та імунною осями регуляції жіночої репродуктивної системи внаслідок систематичної аутоімунізації певними агресивними харчовими компонентами, які можуть бути ендокринними дезрапторами та вторинними нейроендокринними месенджерами, у жінок із наявністю харчових непереносимостей і порушень вуглеводного обміну спостерігаються більш тяжкий перебіг ендометріозу, більш високі метаболічні ризики та нижча якість життя загалом. Нормалізація вуглеводного обміну шляхом застосування елімінаційної дієти із виключенням продуктів-дезрапторів є темою даної рботи та напрямком пошуку ефективного і прийнятного для пацієнток алгоритму лікування ендометріозу. | ||
| 19. |
Лоншакова М. С. Ефективність елімінаційної дієти в поліпшенні показників якості життя жінок фертильного віку із симптомним аденоміозом [Електронний ресурс] / М. С. Лоншакова, Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк // Здоров'я жінки. - 2023. - № 5. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2023_5_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |